26 І мешканці їхні зробилися немічними, тремтять і залишаються в соромі. Вони стали, мов трава в полі і тендітне зело, як парості на дахах і обпалене збіжжя ще до колосіння.
27 Чи сядеш ти, чи вийдеш, Я все знаю; відаю і про зухвалість твою супроти Мене.
28 За твою зухвалість супроти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я просуну кільце Моє у ніздрі твої, і вудило Моє до рота твого, і заверну тебе назад тією ж дорогою, котрою ти прийшов.
29 І ось тобі, Єзекіє, ознака: Їжте цього року, що виросло від самосійного зерна, і другого року самосійне, а третього року сійте і жніть, і садіть виноградні сади і їжте плоди їхні.
30 І заціліле в домі Юдиному, залишене, знову пустить коріння внизу і принесе плід угорі.
31 Тому що з Єрусалиму вийде залишок, і порятунок від гори Сіону. Ревність Господа Саваота учинить це.
32 А тому так говорить Господь про царя асирійського: Не зайде він до цього міста; і не закине туди стріли, і не підступить до нього зі щитом, і вала супроти нього не зможе насипати.