8 І взяв Ілля милоть свою, згорнув її і вдарив нею по воді, і розійшлася вона туди й сюди, і перейшли обидва, наче суходолом.
9 Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: Проси, що вчинити тобі передніше, аніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: Дух, котрий в тобі, нехай буде на мені удвічі.
10 І сказав він: Складного ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде.
11 Коли вони йшли і по дорозі розмовляли, раптом з'явилася колісниця вогняна і коні вогняні, і розлучили їх обидвох, і полинув Ілля у вихорі на небо.
12 А Єлисей дивився і вигукував: Батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одежу свою, і роздер її на дві частини.
13 І підняв милоть Іллі, котра впала з нього, і пішов назад, і зупинився на березі Йордану.
14 І взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: Де Господь, Бог Іллі, – Він Самий? І вдарив нею по воді, і вона розійшлася туди й сюди, і перейшов Єлисей.