2 І відвернувся Єзекія лицем своїм до стіни, і молився до Господа, кажучи:
3 О, Господе! Згадай, що я ходив перед Тобою правдиво, із відданим Тобі серцем, і чинив бажане в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем.
4 Ісая ще не вийшов з міста, як було до нього слово Господнє:
5 Повернися, і скажи Єзекії, володареві народу Мого: Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої. Ось, я зцілю тебе, третього дня підеш у дім Господній.
6 І додам до днів твоїх п'ятнадцять літ, і від руки царя асирійського порятую тебе і, захищатиму місто оце заради Себе і заради Давида, служника Мого.
7 І сказав Ісая: Візьміть грудку смоковниць. І взяли, і приклали до болячки; і він одужав.
8 І сказав Єзекія Ісаї: Які ознаки того, що Господь зцілить мене, і що піду я третього дня до Господнього дому?