21 І сказав цар ізраїльський Єлисеєві, забачивши їх: Чи не побити їх, батьку мій?
22 І сказав він: Не вбивай. Хіба мечем своїм і луком своїм ти полонив їх, щоб убивати їх? Запропонуй їм хліба і води; нехай їдять і п'ють, і підуть до володаря свого.
23 І вчинив для них цар щедру гостину, і вони їли і пили. І відпустив їх, і пішли до володаря свого. І не ходили вже сирійські орди на ізраїльську землю.
24 Після цього зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, все військо своє, і виступив, і вчинив облогу Самарії.
25 І був великий голод у Самарії, коли вони взяли в облогу її, аж так, що віслюкова голова продавалася за вісімдесят шеклів срібла, а четверта частина каву голубиного посліду – п'ять шеклів срібла.
26 Одного разу цар ізраїльський проходив муром, і одна жінка, зойкаючи, говорила йому: Поможи, володарю мій, царю!
27 І сказав він: Якщо не допоможе тобі Господь, яким чином я тобі допоможу? Чи з току або з чавила?