4 І став Авійя на вершечку гори Цемараїм, що в Єфремових горах, і сказав: Послухайте мене, Єровоаме, і всі Ізраїльтяни!
5 Чи не знаєте ви, що Господь, Бог Ізраїлів, дав царство Давидові над Ізраїлем наповік, йому і синам його за соляним заповітом?
6 Але повстав Єровоам, син Неватів, служник Соломона, сина Давидового, і збунтувався супроти володаря свого.
7 І зібралися довкола нього люди нерозважливі, нікчемні, люди розбещені, і стали міцніші від Рехав'ама, сина Соломонового; А Рехав'ам був молодий і легкий серцем, і не встояв супроти них.
8 І нині ви сподіваєтеся устояти супроти царства Господнього в руці синів Давидових, тому що вас величезна кількість, і у вас золоті телята, яких Єровоам учинив для вас богами.
9 Чи не ви прогнали священиків Господніх, синів Ааронових, і левитів, і настановили в себе священиків, як у народів інших країв? Кожний, хто приходить для освяти своєї, з телям і з сімома баранами, учиняється у вас священиком лжебогів.
10 А в нас – Господь, Бог наш, ми не залишали його, і Господові служать священики, сини Ааронові, і левити при своїм ділі;