1 По цих справах та відданості прийшов Санхерів, цар асирійський, і увійшов до Юдеї, і оточив укріпленні міста, і мав намір здобути їх собі.
2 Коли Єзекія побачив, що прийшов Санхерів з наміром воювати супроти Єрусалиму,
3 Тоді поклав собі з князями своїми засипати джерела води, котрі поза містом; і ті допомогли йому.
4 І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що пробігав країною, говорячи: Нехай же не знайдуть царі асирійські, які прийшли сюди, багато води.
5 І підбадьорився він, і відбудував зруйнований мур, і звів його до башти, і зовні поставив другого мура, і зміцнив Мілло в Давидовому місті, і вчинив багато зброї та щитів.
6 І настановив військових старшин понад народом, і зібрав їх до себе на майдан біля міської брами, і говорив до серця їхнього, і сказав:
7 Будьте стійкими і мужніми, не бійтеся і не майте остраху перед царем асирійським і усією чисельністю, котра з ним; тому що з нами більше, аніж із ним.
8 З ним сила тілесна, а з нами – Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати в битвах наших. І зміцнів народ від слів Єзекії, царя Юдиного.
9 По цьому послав Санхерів, цар асирійський, служників своїх до Єрусалиму, – сам він стояв навпроти Лахішу, і вся сила його з ним, – до Єзекії, царя юдейського, і до всіх юдеїв, котрі в Єрусалимі, сказати:
10 Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтеся і сидите в облозі у Єрусалимі?
11 Чи не спокушає вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду й спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки царя асирійського?
12 Чи не той це Єзекія, що зруйнував підвищення його і жертовники його, і сказав Юдеї та Єрусалимові: Перед жертовником єдиним поклоняйтеся, і на ньому звершуйте кадіння?
13 Хіба ви не знаєте, що вчинив я і батьки мої з усіма народами країн? Чи могли боги народів земних спасти край свій од руки моєї?
14 Хто із усіх богів народів, винищених батьками моїми, міг урятувати народ свій від руки моєї? То яким чином зможе ваш Бог урятувати вас від руки моєї?
15 І нині нехай не ошукує вас Єзекія і не зводить вас у такий спосіб; не вірте йому. Якщо не міг жоден з богів жодного народу і царства порятувати народ свій від руки моєї, і від руки батьків моїх, то де вже й вашому Богові врятувати вас від руки моєї.
16 І ще багато говорили служники його супроти Господа Бога, і супроти Єзекії, служника Його.
17 І писав він листи, в котрих ганьбив Господа, Бога Ізраїлевого, і говорив супроти Нього такі слова: Як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.
18 І кричали гучним голосом єврейською мовою до народу єрусалимського, котрий був на мурах, щоб настрашити його, і налякати його, і захопити місто.
19 І говорили про Бога Єрусалиму, як про богів народів землі, – витвір рук людських.
20 І помолився цар Єзекія та Ісая, син Амосів, пророк, і заволали до неба.
21 І послав Господь Ангела, і він винищив усіх хоробрих, і головнокомандувача, і старшин над військами царя асирійського. І повернувся він, осоромлений, до краю свого; і коли прийшов до дому бога свого, – то ті, що вийшли зі стегон його, вбили його там мечем.
22 Отак урятував Господь Єзекію і мешканців Єрусалиму від руки Санхеріва, царя асирійського, і від руки всіх; і захищав їх зусібіч.
23 Тоді багато людей приносили дари Господові в Єрусалимі і дорогі речі Єзекії, цареві юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.
24 Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господові, і Він зачув його і дав йому ознаку.
25 Але не віддячив Єзекія за виявлену до нього зичливість, бо запишалося серце його. І прийшов на нього гнів Божий, і на Юдею, і на Єрусалим.
26 Та коли упокорився Єзекія в пишнотах серця свого, – сам і мешканці Єрусалиму, то не прийшов на них гнів Господній за днів Єзекії.
27 І було у Єзекії багатство і слави вельми багато; і сховище він учинив у себе для срібла, і золота, і каміння коштовного, і для духмян та щитів, і для всіляких коштовних посудин,
28 І комори для плодів земних, для хліба, вина і олії, і стійла для всілякої худоби, і подвір'я для черед.
29 І міста збудував собі. І мав великий набуток худоби, тому що дав йому Бог вельми значне майно.
30 І він, Єзекія, загатив горішній потік води Гіхону, і вивів її вниз до західного боку міста Давидового. І мав Єзекія успіх в усіх своїх діяннях.
31 Тільки при послах царів Вавилонських, котрі присилали до нього запитати про ознаку, яка була на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його, і відкрити все, що в нього на серці.
32 Інші діяння Єзекії і доброчинства його описані у видінні Ісаї, сина Амосового, пророка, і в Книзі царів Юдиних та Ізраїльських.