Друга Літопису 18 UKRB

Спілка Йосафата з Ахавом.

1 І було в Йосафата багато майна та слави, і він посвоячився з Ахавом.

2 І пішов через кілька літ до Ахава в Самарію. І заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, що були з ним, і схиляв його піти на Ґілеадський Рамот.

3 І говорив Ахав, цар Ізраїлів, Йосафатові, цареві Юдиному: Чи підеш зі мною до Ґілеадського Рамоту? Той сказав йому: Як ти, так і я. Як твій народ, так і мій народ: підемо з тобою на битву!

4 І сказав Йосафат цареві Ізраїльському: Запитай сьогодні, що скаже Господь.

5 І зібрав цар Ізраїлів пророків чотириста чоловік, і сказав їм: Чи йти нам на Рамот Ґілеадський, чи утриматися? Вони сказали: Йди, і Бог віддасть його в руки царя.

6 І сказав Йосафат: Чи немає тут іще пророка Господнього? Запитаємо і в нього.

7 І сказав цар Ізраїлів Йосафатові: Є ще один чоловік, через котрого можна запитати у Господа; але я не люблю його, бо він не пророкує про мене доброго, а постійно пророкує лихе; це Міхей, син Їмлин. І сказав Йосафат: Не кажи так, царю.

8 І покликав цар Ізраїлів одного євнуха, і сказав: Побіжи скорше по Міхея, сина Їмли.

9 А цар Ізраїлів і Йосафат, цар Юдин, сиділи кожний на своєму троні, повбирані в царські шати; сиділи на майдані біля брами Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.

10 І вчинив собі Седекія, син Кенаанів, залізні роги, і сказав: Так говорить Господь: Оцими поб'єш сирійців аж до винищення їх.

11 І всі пророки пророкували те саме, кажучи: Йди на Рамот Ґілеадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь в руки царя.

12 А той посланець, котрий пішов покликати Міхея, казав йому: Ось, пророки одноголосно звіщають цареві добро; нехай і твоє слово буде таким самим, як ото кожного з них. І ти провіщай добро.

13 І сказав Міхей: Живий Господь, – що скаже мені Бог мій, те скажу і я.

14 І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Міхею, чи йти нам війною на Рамот Ґілеадський, чи утриматися? І сказав той: Ідіть, буде вам успіх, і віддадуть їх у ваші руки.

15 І сказав йому цар: Скільки разів мені брати з тебе присягу, щоб ти не говорив мені анічого, окрім правди, в ймення Господнє?

16 Тоді Міхей сказав: Я бачив усіх синів Ізраїля, розпорошених по горах, як овець, у котрих немає пастуха. І сказав Господь: Немає у них старшини, нехай повернуться кожний до свого дому з миром.

17 І сказав цар Ізраїлів Йосафатові: Чи не казав я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?

18 І сказав Міхей: Тож вислухайте слово Господнє: Я бачив Господа, який сидів на троні Своєму, і все небесне військо стояло по праву і по ліву руку Його.

19 І сказав Господь: Хто зведе Ахава, Ізраїлевого царя, щоб він пішов і наклав головою в Рамоті Ґілеадському? І один говорив так, а другий інакше.

20 І вийшов один дух, і став перед Господом, і сказав: Я намовлю його. І сказав Господь: Яким чином?

21 Той сказав: Я вийду і буду духом неправди в устах усіх пророків його. І сказав він: Ти намовиш його, і матимеш успіх; піди і вчини так.

22 І тепер, ось, допустив Господь духові неправди увійти до уст цих пророків твоїх, але Господь вирік про тебе лихе.

23 І підійшов Седекія, син Кенаанів, і вдарив Міхея по щоці, і сказав: Це ж яким шляхом відійшов од мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?

24 І сказав Міхей: Ось, ти побачиш це того дня, коли будеш бігати з помешкання до помешкання, щоб сховатися.

25 І сказав цар Ізраїлів: Візьміть Міхея і відведіть його до Амона, старшини міста, і до Йоаша, царевого сина,

26 І скажете: Так говорить цар: Киньте цього до в'язниці і годуйте хлібом і водою скупо, аж доки я не повернуся з миром.

27 І сказав Міхей: Якщо ти повернешся з миром, то не Господь говорив через мене. І сказав: Слухайте це, всі люди!

28 І пішов цар Ізраїлів, і Йосафат, цар Юдин, на Рамот Ґілеадський.

29 І сказав цар Ізраїлів Йосафату: Я перевдягнуся і піду в бій, а ти вберися в твої царські шати. І перевдягнувся цар Ізраїлів, і кинулися в бій.

30 І цар сирійський наказав старшинам колісниць, які були у нього, сказавши: Не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки-но з царем Ізраїлевим.

31 І коли побачили Йосафата старшини колісниць, то подумали: Це є цар Ізраїлів, і оточили його, щоб звоювати його. Але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відхилив їх Бог від нього.

32 І коли побачили старшини колісниць, що це був не цар Ізраїлів, то повернули од нього.

33 Тим часом, один чоловік випадково натягнув лука свого і поранив царя Ізраїлевого крізь шво на панцері. І сказав він візникові: Заверни назад і вези мене від війська, бо я поранений.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36