1 Сім років було Йоашові, коли зацарював, і сорок літ царював у Єрусалимі і ймення матері його – Цівія, з Беер-Шеви.
2 І чинив Йоаш бажане в очах Господніх упродовж усіх днів священика Єгояди.
3 І взяв йому Єгояда двох дружин, і мав він від них синів і доньок.
4 І прийшло потому на серце Йоашові оновити дім Господній;
5 І зібрав він священиків і левитів, і сказав їм: Підіть по містах Юдеї, і збирайте з усіх ізраїльтян срібло для оновлення дому Бога вашого рік у рік, і поспішіть у цій справі. Та не поспішили левити.
6 І прикликав цар Єгояду, їхнього старшого, і сказав йому: Чому ти не вимагаєш від левитів, щоб вони допроваджували з Юдеї та Єрусалиму данину, встановлену Мойсеєм, служником Господнім, і зібранням ізраїльтян для скинії зібрання?
7 Бо сини нечестивої Аталії розорили дім Божий, і все, освячене для дому Господнього, використали для Ваалів.
8 І наказав цар, і виготовили одну скриню і поставили біля входу в дім Господній зовні.
9 І проголосили по Юдеї та Єрусалимові, щоб приносили Господові данину, накладену Мойсеєм, служником Божим, на ізраїльтян в пустелі.
10 І зраділи всі старшини і увесь народ, і приносили, і клали до скрині доти, аж доки вона виповнилася.
11 Того часу, коли приносили скриню до царських урядовців через левитів, і коли вони бачили, що срібла багато, приходив писар царя, і висипали із скрині, і відносили її і ставили її на своє місце. Так учиняли вони день у день, і зібрали вельми багато срібла.
12 І віддавали його цар і Єгояда виконавцям робіт у домі Господньому, і вони наймали каменярів і теслярів для оновлення дому Господнього, а також ковалів і мідників, для зміцнення дому Господнього.
13 І працювали виконавці робіт, і звершувалося оновлення руками їхніми; і вчинили дім Божий у належний стан його, і зміцнили його.
14 І скінчивши все, вони принесли решту срібла перед царя та Єгояду. І вчинили з нього посудини для дому Господнього, посудини службові і для всеспалень, тарелі та інший посуд золотий і срібний. І приносили усеспалення в домі Господньому постійні упродовж всіх днів Єгояди.
15 І постарів Єгояда, і наситився днями життя, а тоді помер: сто тридцять літ було йому, коли він помер.
16 І поховали його в місті Давидовому з царями, тому що він учиняв добре в Ізраїлі і для Бога, і для дому Його.
17 Але по смерті Єгояди прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; відтак цар почав дослухатися до них.
18 І залишили дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити деревам посвяченим та ідолам. і був гнів Господній на Юдею і Єрусалим за цю провину їхню.
19 І він посилав до них пророків для навернення їх до Господа; і вони навертали їх, але ті не корилися.
20 І Дух Божий виповнив Захарію, сина Єгояди, священика, який стояв на підвищенні перед народом, і сказав їм: Так говорить Господь: Для чого ви переступаєте накази Господні? Не буде вам успіху; і через те, що ви залишили Господа, то Він також залишить вас.
21 І змовилися супроти нього, і забили його камінням, за наказом царя, на подвір'ї дому Господнього.
22 І не пригадав цар Йоаш добродіянь, які вчинив для нього Єгояда, батько його, і забив сина його. І він, помираючи, казав: Нехай бачить Господь, і відплатить.
23 А через рік рушило супроти нього військо сирійське, і увійшли до Юдеї і до Єрусалиму, і винищили з народу всіх князів народу; і всю здобич, яку забрали в них, відпровадили цареві до Дамаску.
24 Хоч небагато було людей у війську сирійському, але Господь віддав у руки їхні вельми численну силу, за те, що залишили Господа, Бога батьків своїх. І над Йоашем звершили вони суд.
25 І коли вони пішли від нього, залишивши його у тяжких хворощах, то вчинили супроти нього змову служники його, за кров сина Єгоядиного, священика, і забили його в постелі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали в царських гробницях.
26 А змовниками супроти нього були: Завад, син аммонійки Шім'ат, і Єгозавад, син моавитянки Шімріт.