26 А четвертого дня зібралися в долині благословення, бо саме там вони благословили Господа. Тому й називають те місце долиною благословення аж донині.
27 І пішли назад усі юдеї і єрусалимняни, а Йосафат на чолі їх, щоб повернутися до Єрусалиму з радістю, бо дав їм Господь перемогу над ворогами їхніми.
28 І прийшли до Єрусалиму з арфами і з цитрами, і сурмами до Господнього дому.
29 І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони зачули, що Сам Господь воював супроти ворогів Ізраїля.
30 І мир запанував у царстві Йосафатовому; і дав йому Бог його спокій з довкілля.
31 Отак царював Йосафат над Юдою: тридцять п'ять років йому було, коли зацарював, і двадцять п'ять років царював у Єрусалимі. Ймення матері його – Азука, донька Шілхи.
32 І ходив він дорогою свого батька Аси, і не відхилявся з неї, – вчиняв бажане в очах Господніх.