14 Коли Амація прийшов після поразки едомлян, то приніс богів Сеїру, і поставив їх у себе богами, і перед ними поклонявся, і кадив.
15 І спалахнув гнів Господній на Амацію, і послав Він до нього пророка, і той сказав йому: Навіщо ти схиляєшся до богів народу цього, котрі не захистили народу свого від твоєї руки?
16 Коли він говорив йому, цар відповідав: Хіба радником царя тебе настановили? Припини, щоб не вбили тебе. І перестав пророк, сказавши: Знаю, що Бог ухвалив погубити тебе, тому що ти вчинив це і не приймаєш поради моєї.
17 І порадився Амація, цар юдейський, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, царя Ізраїльського, сказати: Виходь, зустрінемося лицем до лиця.
18 І послав Йоаш, цар Ізраїльський, до Амації, царя Юдиного, сказати: Терен, котрий на Ливані, послав до кедра, котрий на Ливані також, сказати: Віддай доньку свою за дружину моєму синові. Але прийшли звірі дикі, котрі на Ливані, і витоптали цей терен.
19 Ти говориш: Ось, я побив Едома, – і піднеслося твоє серце до пихатости. Сиди краще у себе вдома. Для чого тобі зачинати небезпечну справу? Загинеш ти і Юдея з тобою.
20 Та не послухав Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх в руку Йоаша, за те, що почали прихилятися до божків едомських.