20 Душа, що грішить, вона помре; син не буде нести провину батька і батько не буде нести провину сина; правда праведного при ньому й залишиться і беззаконня лиходія при ньому й будуть.
21 І лиходій, якщо відвернеться од усіх гріхів своїх, котрі вчиняв, і буде дотримуватися усіх приписів Моїх і чинитиме згідно з законом і справедливо, живим буде, не помре.
22 Усі злочини його, котрі він учинив, не пригадаються йому у правді своїй, котру він буде чинити, він живий буде,
23 Хіба ж хочу Я смерти грішника? – говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він відвернувся од шляхів своїх і був живим?
24 І праведник, якщо відійде од правди і буде чинити несправедливо, буде вчиняти усі ті мерзоти, які чинить лиходій, чи буде він жити? Усі добрі справи, які він чинив, не пригадаються; за беззаконня своє, до котрих вдається, і за гріхи свої, якими грішив, він помре.
25 Але ви кажете: Несправедливий шлях Господній! Послухайте, доме Ізраїлів: Чи Мій шлях несправедливий? Хіба не ваші шляхи неправедні?
26 Якщо праведник ухиляється від правди своєї і чинить беззаконня, і за те помирає – то він помирає за беззаконня своє, котре вчинив.