1 Дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого дня місяця, було до мене слово Господнє:
2 Сину людський! Здійми плач за фараона, царя єгипетського, і скажи йому: Ти, наче молодий лев поміж народами, і немов потвора в морях, скидаєшся у ріках твоїх, і скаламучуєш воду ногами твоїми, і витоптуєш ногами струмки їхні.
3 Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сіть Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моїм волоком.
4 І викину тебе на землю, на відкрите поле кину тебе, і будуть сідати на тебе всілякі небесні птахи, і насичуватися тобою звірі всієї землі.
5 І порозкидаю м'ясо твоє по горах, і долини виповню твоїми трупами.
6 І землю плавання твого напою кров'ю до самісіньких гір; і вибоїни будуть виповнені тобою.
7 І коли ти загаснеш, закрию небеса, і зорі їхні затьмарю, сонце сховаю хмарами, і місяць не буде світити світлом своїм.
8 Усі світила, що сяють на небі, затьмарю над тобою, і на землю твою наведу пітьму, говорить Господь Бог.
9 Приведу в замішання серце багатьох народів, коли оголошу про падіння твоє поміж народами по землях, котрих ти не знав.
10 І завдам тобою жаху багатьом народам, і царі їхні здригнуться через тебе від страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їхнім, і щохвилі будуть тремтіти кожний за душу свою в день падіння твого.
11 Бо так говорить Господь Бог: Меч царя вавилонського прийде на тебе.
12 Від мечів сильних упаде твій народ. Усі вони – найлютіші з-поміж народів; і знищать пихатість Єгипту, і загине вся безліч його.
13 І винищу всю худобу його при великих водах, і надалі не буде скаламучувати їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх.
14 Тоді дам спокій водам їхнім, і вчиню, що річки потечуть, як олія, говорить Господь Бог.
15 Коли вчиню землю єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля всього, що виповнює її, коли завдам урази всім, що живуть на ній, тоді спізнають, що Я – Господь.
16 Ось жалобна пісня, котру будуть співати; доньці народів будуть співати її; про Єгипет і про всю велелюдність його будуть співати її, говорить Господь Бог.
17 Дванадцятого року, п'ятнадцятого дня того ж місяця, було до мене слово Господнє:
18 Сину людський! Заголоси по народі єгипетському, і поскидай його, його і дочок відомих народів до шеолу, з тими, що відходять до могили.
19 Кого ти переважаєш? Зійди і лежи з необрізаними.
20 Ті впадуть серед убитих мечем, і він зрокований мечеві; тягніть його і всю численність його.
21 Серед шеолу будуть мовити про нього і про спільників його перші з-поміж лицарів; вони впали і лежать там поміж необрізаними, забиті мечем.
22 Там Ашшур і всі полки його, довкіл нього гроби їхні, усі забиті, що впали від меча.
23 Гроби його поставлені в самісінькій глибині шеолу, і полки його – довкіл гробниці його, усі забиті, що впали від меча, ті, котрі поширювали жах на землі живих.
24 Там Елам з усією чисельністю своєю довкіл гробниці його, усі вони – забиті, упали від меча, котрі необрізаними зійшли до шеолу, котрі поширювали собою жахіття на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, хто зійшов у могилу.
25 Поміж забитими дали ложе йому з усією чисельністю його, довкола нього – гроби їхні, всі необрізані, забиті мечем; та оскільки вони поширювали жах на землі живих, то й несуть на собі ганьбу урівень з тими, що відійшли до могили, і покладені серед забитих.
26 Там Мешех, Тувал із усією чисельністю своєю; довкіл нього – гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих.
27 Чи не мусять і вони лежати з убитими лицарями необрізаними, котрі із військовою зброєю своєю зійшли до шеолу і мечі свої поклали собі під голови, і залишилися злочини їхні на кістках їхніх, тому що вони, як потужні, були жахом на землі живих.
28 І ти будеш знищений серед необрізаних і лежатимеш із убитими мечем.
29 Там – Едом, і царі його, і всі князі його, котрі з усією їхньою хоробрістю покладені серед забитих мечем; вони лежать з необрізаними і такими, що зійшли в могилу,
30 Там володарі півночі, всі вони і всі – сидоняни, котрі зійшли туди з убитими, будучи посоромлені в могутності своїй, що приносила жах, – і лежать вони з необрізаними, забитими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що зійшли в могилу.
31 Побачить їх фараон і зазнає втіхи від усієї чисельности своєї, ураженої мечем, фараон і все військо його, говорить Господь Бог.