2 Сину людський! Оберни лице твоє до гори Сеїр і повідай на неї пророцтво.
3 І скажи їй: Так говорить Господь Бог: Ось, Я – на тебе, горо Сеїр! І простягну руку Мою і вчиню тебе безлюдною пусткою.
4 Міста твої перетворю на руїни, і ти сама спорожнієш, і спізнаєш, що Я – Господь.
5 Оскільки у тебе вічна ворожнеча і ти віддавала синів Ізраїлевих в руку мечеві в пору лихоліття їхнього, в годину достеменної загибелі, –
6 За це, живу Я! – говорить Господь Бог, учиню тебе кров'ю, і кров буде переслідувати тебе, бо ти не ненавиділа крови, то саме кров буде переслідувати тебе.
7 І вчиню гору Сеїр порожнім і безлюдним степом і винищу на ній того, що приходить і повертається.
8 І виповню підвищення її убитими її; на пагорбах твоїх і в долинах твоїх, і в усіх вибоїнах твоїх будуть падати забиті мечем.