2 І ось, слава Бога Ізраїлевого йшла від сходу, і голос Його, – як легіт глибокої води, і земля осяялася від Слави Його.
3 Це видіння було таке саме, яке я бачив раніше, точнісінько таке, як я бачив, коли приходив повідати загибель місту, і видіння, схожі на видіння, котрі я бачив біля річки Кевар. І впав я на обличчя моє.
4 І Слава Господня увійшла до храму через браму, обернену чільним боком на схід.
5 І підняв мене Дух і завів мене до внутрішнього двору, і ось Слава Господня виповнила увесь храм.
6 І я чув когось, що говорив до мене з храму, а той муж стояв біля мене.
7 І сказав мені: Сину людський! Оце місце престолу Мого і місце стопам ніг Моїх, де Я буду жити серед синів Ізраїлевих повіки; і дім Ізраїля не буде вже зневажати святого ймення Мого, ні вони, ні царі їхні блудом своїм і трупами царів своїх на пагорбах їхніх.
8 Вони ставили свого порога біля порогу Мого і свої одвірки біля Моїх одвірків, аж так, що одна стіна була між Мною і ними, і зневажали святе ймення Моє мерзотами своїми, котрі чинили, і за те Я вигубив їх у гніві Моєму.