5 І підняв мене Дух і завів мене до внутрішнього двору, і ось Слава Господня виповнила увесь храм.
6 І я чув когось, що говорив до мене з храму, а той муж стояв біля мене.
7 І сказав мені: Сину людський! Оце місце престолу Мого і місце стопам ніг Моїх, де Я буду жити серед синів Ізраїлевих повіки; і дім Ізраїля не буде вже зневажати святого ймення Мого, ні вони, ні царі їхні блудом своїм і трупами царів своїх на пагорбах їхніх.
8 Вони ставили свого порога біля порогу Мого і свої одвірки біля Моїх одвірків, аж так, що одна стіна була між Мною і ними, і зневажали святе ймення Моє мерзотами своїми, котрі чинили, і за те Я вигубив їх у гніві Моєму.
9 А тепер вони відкинуть од Мене свої блудодіяння і трупи царів своїх, і Я буду жити серед них вічно.
10 Ти, сину людський, сповісти домові Ізраїля про оцей храм, щоб вони засоромилися беззаконня свого, і щоб зняли з нього розміри.
11 І якщо вони засоромляться від усього того, чого наробили, то покажи їм, як виглядає храм і розташування його, і виходи його і входи його, і всі обриси його, і всі приписи його, і всі образи його, і всі закони його, і напиши перед очима їхніми, щоб вони зберігали всі обриси його, і всі приписи його, і вчиняли за ними.