6 І сказав Він мені: Сину людський! Чи бачиш ти, що вони вчиняють? Велику мерзоту, яку чинить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов од святині Моєї! Але обернися, і ти побачиш ще гидкішу мерзоту.
7 І привів мене до входу на подвір'я, і я глянув, і ось, у мурі – щілина,
8 І сказав мені: Сину людський! Підкопай мура. І я підкопав мура, і ось, якісь двері.
9 І сказав мені: Зайди і подивися на гидкі мерзоти, які вони чинили тут.
10 І зайшов я, і бачу, що ось, всілякі зображення плазунів і нечистих тварин, і всілякі ідоли дому Ізраїлевого, намальовані довкола на стінах.
11 І сімдесят мужів із старших дому Ізраїлевого стоять перед ними і Яазанія, Шафанів син серед них; і кожного в руці – своє кадило, і густа хмара кадіння підноситься догори.
12 І сказав мені: Чи бачиш, сину людський, що вчиняють старшини дому Ізраїлевого у темряві, кожний у розмальованім своїм покої? Бо кажуть: Не бачить нас Господь, залишив Господь цю землю.