1 На світанку загине цар Ізраїля! Коли Ізраїль був юний, Я любив його та з Єгипту викликав сина Мого.
2 Кликали їх, а вони йшли геть від обличчя їхнього, приносили пожертву Ваалам і кадили ідолам.
3 Я Сам навчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я уздоровлював їх.
4 Сильцями людськими приваблював їх, плетивом любови, і був для них неначе той, що скидає ярмо зі щелепів їхніх, і з ласкою клав їм поживу.
5 Не повернеться він до Єгипту; але Ашшур – він буде царем його, тому що вони не захотіли звернутися до Мене.
6 І впаде меч на міста його, і винищить засуви його, і пожере наміри їхні.
7 Народ Мій закляк у відступництві од Мене, і, хоч прикликають його догори, він не зводиться в одну душу.
8 Як учиню з тобою, Єфреме? Як віддам тебе, Ізраїлю? Чи учиню з тобою, як з Адмою, чи учиню тобі те, що Цевоїмові? Перевернулося серце Моє, спалахнуло все співчуття Моє!
9 Не вчиню за люттю гніву Мого, не винищу Єфрема, тому що Я – Бог, а не людина; поміж тобою – Святий; Я не увійду до міста.
10 Слідом за Господом підуть вони. Як лев, Він озветься Своїм голосом; озветься голосом Своїм, – і затремтять, – прийдуть до Нього сини із заходу.
11 І рушать з Єгипту, мов птахи, і від землі асирійської, мов голуби, і вселю їх у доми їхні, говорить Господь.