1 У скорботі своїй вони щоранку будуть шукати Мене і говорити: Ходімо, повернемося до Господа! Бо Він уразив – Він і уздоровить нас: поранив – і перев'яже наші рани;
2 Оживить нас за два дні, третього дня поставить нас, і ми будемо жити перед лицем Його.
3 Отак спізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як вранішня зоря – з'ява Його, і Він прийде до нас, як дощ, мов пізній дощ, зросить землю.
4 Що вчиню тобі, Єфреме? Що вчиню тобі, Юдо? Благочестя ваше, мов уранішній туман, і, як роса, що квапливо щезає.
5 Тому Я уражав через пророків і бив їх словами уст Моїх, і суд Мій, мов світло, що сходить.
6 Бо Я милости хочу, а не пожертви, і Боговедення більше від усеспалення.
7 А вони, мов Адам, порушили заповіта і там зрадили Мене.
8 Ґілеад – місто злочинців, заплямоване кров'ю.
9 Як розбійники чатують на людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і вчиняє мерзоти.
10 У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння у Єфрема, споганів Ізраїль.