1 Слухайте це, священики, і вважайте, доме Ізраїля! Прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою в Міцпі і сіттю, розіп'ятою на Таворі.
2 Глибоко занурилися вони в розпусту; але Я покараю їх усіх.
3 Єфрема Я знаю, та й Ізраїль не утаємничений від Мене; бо ти чиниш блуд, Єфреме, й Ізраїль опоганився.
4 Справи їхні не дають їм навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині їх, і Господа вони не пізнали.
5 І пиха Ізраїля упосліджена в очах їхніх; Ізраїль і Єфрем впадуть від нечестя свого, упаде і Юда з ними;
6 З вівцями своїми і волами підуть шукати Господа і не знайдуть його; Він залишив їх.
7 Господові вони зрадили, тому що породили чужих дітей і нині місяць-молодик пожере їх з їхнім майном.
8 Затрубіть рогом у Ґів'ї, засурміть сурмою у Рамі; зголошуйте в Бет-Авені: За тобою, Веніямине!
9 Єфрем став пустелею в день покарання; між племенами Ізраїлевими Я сповістив це.
10 Вожді юдейські стали схожі на тих, що пересувають межі: Виллю гнів Мій на них, як воду.
11 Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо зажадав ходити слідом за марнотою.
12 І буду, як міль, для Єфрема, і як черва, для дому Юдиного.
13 І побачив Єфрем хворобу свою і Юда – свою рану, і пішов Єфрем до Ашшура і послав до царя Яреба; але він не може уздоровити вас, і не вилікує вас од рани.
14 Бо Я буду, як лев для Єфрема, як молодий лев для дому Юдиного; Я, Я розтерзаю, і піду; і заберу, – і ніхто не врятує.