2 І не вдаються до помислів у своєму серці, що Я пам'ятаю всі злочини їхні; тепер оточують їх справи їхні і вони – перед лицем Моїм.
3 Лиходійством своїм вони звеселяють царя і облудою своєю – князів.
4 Усі вони палають перелюбом, як піч, котру пекар розпалює і перестає підкидати дров, коли замісить тісто і воно вкисне.
5 День нашого царя! Говорять князі, розпалені до хворобливого стану вином, а він простягає руку свою до блюзнірів.
6 Бо вони підступністю своєю витворюють серце схожим на піч: пекар їхній спить цілу ніч, а вранці вона горить, мов палаючий вогонь.
7 Усі вони розжарені, як піч, і пожирають суддів своїх; всі царі їхні падають, і ніхто з них не озивається до Мене.
8 Єфрем змішався з народами, Єфрем став, наче корж неперевернутий.