4 Настановляли царів самі, без Мене; настановляли князів, але без Мого дозволу; із срібла свого і золота свого вчинили собі ідолів: Звідти – погибель.
5 Покинуло тебе теля твоє, Самаріє! Спалахнув гнів Мій на них; аж доки не можуть вони очиститися?
6 Бо він також – вчинок Ізраїля. Художник виготовив його, і тому він – не бог; на куски перетвориться теля Самарійське!
7 Оскільки вони сіяли вітер, то й пожнуть бурю; колоска на стеблині не буде у них, зерно не дасть борошна, а якщо дасть, то чужі проковтнуть його.
8 Поглинутий Ізраїль! Тепер вони будуть серед народів, як непридатна посудина.
9 Вони пішли до Ашшуру, як дикий віслюк, що одинаком блукає; Єфрем подарунками дбав про добре ставлення до себе.
10 Хоч вони й посилали дари до народів, але невдовзі Я заберу їх, і вони почнуть страждати від ярма царя князів.