1 І взяв Самуїл посудину з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його, і сказав: Ось, Господь помазує тебе над спадком Своїм на володаря. І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо нього. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе володарем над спадком Своїм.
2 Коли ти тепер підеш від мене, то стрінеш двох чоловіків поблизу гробниці Рахілі, у володіннях Веніяминових, в Целцаху, і вони скажуть тобі: Знайдені віслючки, котрих ти ходив шукати, і ось, батько твій, забувши про них, журиться за вами, кажучи: "А що із сином моїм?"
3 І підеш звідти далі, і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть там тебе три чоловіки, що йтимуть до Бога, у Бет-Елу, – один несе трьох ягнят, другий несе три хлібини, а третій несе бурдюк вина.
4 І будуть вітати вони тебе, і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш із рук їхніх.
5 Потому ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; і коли увійдеш там до міста, зустрінеш громаду пророків, що сходитимуть з верховини, і перед ними псалтир і тімпан, і сопілка, і цитра, і вони пророкуватимуть.
6 І зійде на тебе Дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними, і станеш іншою людиною.
7 Коли знамення справдяться з тобою, тоді вчиняй, що зможе рука твоя; тому що з тобою Бог.
8 І ти піди передніше мене до Ґілґалу, куди і я прийду до тебе для принесення всеспалення і мирних пожертв. Сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді повідаю тобі, що робити.
9 І сталося, як обернувся Саул, щоби йти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і справдилися всі ті ознаки того ж дня.
10 Коли прийшли вони до пагорба, аж ось, зустрічається їм громада пророків, і злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
11 Усі, хто знав його вчора і третього дня, забачивши, що він з пророками пророкує, говорили в народі одне одному: Що це сталося з сином Кішовим? Невже й Саул у пророках?
12 І відповідав один із присутніх там, і сказав: А в тих, хто батько? А тому стало прислів'ям: Невже й Саул у пророках?
13 І перестав він пророкувати, і пішов на пагорб.
14 І сказав дядько Саулів йому і служникові його: Куди ви ходили? Він сказав: Шукати віслючок, але, бачачи, що їх немає, зайшли до Самуїла.
15 І сказав дядько Саулів: Розкажіть мені, що сказав вам Самуїл?
16 І сказав Саул дядькові своєму: Він оголосив нам, що віслючки знайшлися. А про те, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.
17 І скликав Самуїл народ до Господа у Міцпу.
18 І сказав синам Ізраїлевим: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що пригноблювали вас.
19 А тепер ви погордували своїм Богом, котрий рятує вас від усіх лихоліть ваших і скорботи вашої, і сказали Йому: Царя настанови над нами. Отож, постаньте тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.
20 І наказав Самуїл підходити всім колінам Ізраїля, і було означене коліно Веніяминове.
21 І наказав підходити колінові Веніяминовому за племенами його, і назване плем`я Матрієве, і привів рід Матріїв за мужами, і названий Саул, син Кіша, і шукали його і не знаходили.
22 І тому запитали ще у Господа: Чи прийде він сюди? І сказав Господь: Ось, він ховається серед речей.
23 І побігли, і взяли його звідти, і він постав серед народу, і був він вищий від усього народу на цілу голову.
24 І сказав Самуїл всьому народові: Чи бачите, кого вибрав Господь? Схожого на нього немає в усьому народі. Тоді увесь народ вигукнув і сказав: Нехай живе цар!
25 І виклав Самуїл народові права царства, і написав до книги, і поклав перед Господом. І відпустив увесь народ, кожного в оселю свою.
26 Також і Саул пішов додому, в Гів'ї, і пішли з ним хоробрі, котрих серця торкнувся Бог.