Перша Царів 2 UKRB

Пророча молитва Анни.

1 І молилася Анна і говорила: Звеселилося серце моє в Господі; ріг мій став високим у Господі. Широко розтулилися уста мої на ворогів моїх; бо я радію із спасіння Твого.

2 Немає такого святого, як Господь; бо немає іншого, окрім Тебе; і немає скелі, як Бог наш.

3 Більше не говоріть зарозуміло, хай не виходить з уст ваших зухвальство; тому що Господь є Бог ведення, і діяння у Нього зважені.

4 Лук міцних ламається, а немічні оперізуються силою.

5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, навіть неплідна народжує сім разів, а багатодітна знесилюється.

6 Господь умертвляє і оживляє, і до шеолу понижує, і підносить до неба.

7 Господь учиняє жебраком і збагачує, принижує і підносить.

8 Із тліну підіймає Він бідного, із смітників підносить убогого, аби посадовити з вельможами, і престола слави дасть їм у спадок; бо у Господа підвалини землі, і Він світ на них поставив.

9 Ступні святих Своїх Він пильнує, а порушники закону щезнуть у пітьмі; бо не силою міцний чоловік (людина).

10 Господь зітре тих, що суперечать Йому; з небес загримить на них. Господь буде судити кінці землі, і дасть потугу цареві Своєму, і піднесе ріг (силу) Помазанця Свого.

11 І пішов Елкана до Рами, до оселі своєї. А підліток лишився служити Господові при Ілії священикові.

12 А сини Ілії були людьми негідними; вони не знали Господа,

13 І обов'язку священиків перед народом. Коли хтось приносив пожертву, слуга священиків під час варіння м'яса приходив з виделкою у руці своїй,

14 І опускав її в казан, або в горщик чи на сковороду, і що зачепить виделка, те й брав собі священик. Так чинили вони з усіма ізраїльтянами, які приходили туди в Шіло.

15 Навіть раніше, аніж спалювали лій, приходив служник священиків і говорив тому, хто приносив пожертву: Дай м'яса на печеню для священика; він не візьме в тебе варене м'ясо, то дай сирого.

16 І якщо хтось говорив йому: Нехай спалять передніше лій, за звичаєм, а потім візьми собі, скільки душі твоїй заманеться, то він казав: Ні, зараз же дай, а якщо ні, то силою візьму!

17 І гріх цих юнаків був дуже великий перед Господом, бо вони безчестили Господню пожертву.

18 А Самуїл служив перед Господом, оперізуючись лляним ефодом.

19 А малу верхню одежу давала йому його матір, і приносила йому щороку, коли приходила з чоловіком з річною пожертвою.

20 І благословив Ілій Елкана і дружину його, та й сказав: Нехай же дасть тобі Господь дітей від дружини цієї замість відданого, якого взяв Господь. І пішли вони на місце своє.

21 І навідав Господь Анну, і завагітніла вона, і породила іще трьох синів, і двох доньок, а підліток Самуїл зростав у Господа.

22 А Ілій був дуже старий, і чув усе, як чинили сини його з ізраїльтянами, і що вони злягаються з жінками, які збиралися біля входу до скинії зібрання.

23 І сказав їм: Для чого ви вдаєтеся до таких учинків? Бо я чую недобру славу про вас поміж цим народом.

24 Ні, діти мої, то недобра слава, про котру я чую; ви розбещуєте народ Господній.

25 Якщо згрішить чоловік супроти чоловіка, то помоляться за нього Богові. А якщо чоловік згрішить супроти Господа, то хто буде заступником за нього? Але вони не дослухалися до голосу батька свого, бо Господь вирішив уже зрокувати їх на смерть.

26 А юнак Самуїл все зростав та зростав і здобував милість у Господа та прихильність у людей.

27 І прийшов Божий чоловік до Ілії, і сказав йому: Так говорить Господь: Чи не відкрився Я домові батька твого, коли були вони ще у Єгипті, у домі фараона?

28 І чи не вибрав його з усіх колін Ізраїлевих Собі за священика, щоб він приходив до жертовника Мого, щоб кадив кадило, щоб носив ефода переді Мною? І чи не дав Я домові батька твого від усіх пожертв синів Ізраїля, спалюваних вогнем?

29 Для чого ж ви топчете ногами пожертви Мої і хлібні приношення Мої, котрі заповідав Я для оселі Моєї, і чому ти надаєш перевагу синам своїм, а не Мені, годуючи себе частками від усіх приношень народу Мого – Ізраїля?

30 А тому ось, що говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я сказав тоді: Дім твій і дім батька твого будуть ходити переді Мною навіки. Але тепер говорить Господь: Нехай не буде так; бо Я прославлю тих, що прославляють Мене, а ті, що зневажають Мене, будуть зневажені.

31 Ось, надходять дні, в котрих Я відітну рамено твоє і рамено дому батька твого, щоб не було старого чоловіка у домі твоєму.

32 І ти будеш бачити ворога в оселі Моїй, хоч Господь прихильний до Ізраїля, і не буде в домі твоєму похилого чоловіка у всі дні – наповік.

33 Я не усуну в тебе всіх від жертовника Мого, щоб засмучувати очі твої і мучити душу твою; але всі нащадки твої помиратимуть в середніх літах.

34 І ось тобі ознака, котра прийде на обидвох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса; – обидва вони помруть одного дня.

35 І настановлю Собі священика вірного; він буде чинити згідно з серцем Моїм та з душею Моєю; і дім його я зроблю тривким, і він буде ходити перед Помазанцем Моїм у всі дні.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31