33 І звістили Саула, говорячи: Ось, народ грішить перед Господом, їсть із кров'ю. І сказав Саул: Ви згрішили! Притягніть до мене зараз великого каменя.
34 Потім сказав Саул: Розійдіться поміж народом і скажіть йому: Нехай кожний приводить до мене свого вола, і кожний свою вівцю, і заколюйте тут і їжте, і не грішіть перед Господом, не їжте з кров'ю. І приводили всі із народу, кожний своєю рукою, вола свого вночі, і заколювали там.
35 І спорудив Саул жертовника Господові; то був перший жертовник, споруджений ним Господові.
36 І сказав Саул: Ходімо услід за филистимлянами вночі, і заберемо у них усе вдосвіта, і не залишимо у них жодного чоловіка. І сказали: Чини все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Давайте наблизимося тут до Бога!
37 І запитав Саул у Бога: Чи йти мені в погоню за филистимлянами? Чи віддаси їх в руки Ізраїля? Але Він не відповідав йому того дня.
38 Тоді сказав Саул: Нехай підійдуть сюди всі старшини народу, і дослідіть, на кому гріх нині?
39 Бо – живий Господь, що врятував Ізраїля, – якщо виявиться й на Йонатані, синові моєму, то він також помре неодмінно. Але ніхто не відповідав йому з усього народу.