11 І кинув Саул списа, подумавши: Прицвяхую Давида до стіни. Але Давид двічі ухилився від нього.
12 І почав боятися Саул Давида: тому що Господь був з ним (з Давидом), а від Саула відступив.
13 І віддалив його Саул від себе, і настановив його у себе тисяцьким, і він виходив і входив перед народом.
14 А Давид у всіх справах своїх чинив розважливо, і Господь був з ним.
15 І Саул бачив, що він вельми розважливий, і боявся його.
16 А увесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив і входив перед ними.
17 І сказав Саул Давидові: Ось старша донька моя, Мерав, – я дам її тобі за дружину, тільки ж будь у мене хоробрим і провадь війни Господні. Бо думав Саул: нехай не моя рука буде на ньому, але рука филистимлян буде на ньому.