23 І переказали служники Саулові у вуха Давидові всі оці слова. І сказав Давид: Ви вважаєте, що легко бути зятем царя? Я чоловік бідний і незначний.
24 І доповіли Саулові служники його, і сказали: Ось що говорить Давид.
25 І сказав Саул: Отак скажіть Давидові: Цар не хоче віна, окрім сотні филистимлян в яких обріжеться крайня плоть, – помста ворогам царевим. Бо Саул тримав у голові наміра погубити Давида руками филистимлян.
26 І переказали служники його Давидові ці слова, і сподобалося Давидові зробитися зятем царя.
27 Ще не прийшли означені дні, як Давид підвівся і пішов сам і люди його з ним, і забив двісті филистимських мужів, і приніс Саулові їхню обрізану крайню плоть, і подав її числом уповні, аби поріднитися з царем. І Саул віддав йому за дружину доньку свою Мелхолу.
28 І побачив Саул, і спізнав, що Господь із Давидом, а Мелхола, Саулова донька, полюбила його.
29 А Саул почав ще більше боятися Давида, і став ворогом його на все життя.