8 І Саула запопала гіркота, і неприємні були йому останні (їхні) слова, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені тисячі; йому, отже, не вистачає хіба що царства.
9 І від того дня і пізніше підозріло ставився Саул до Давида.
10 І сталося другого дня: Напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий у своєму домі, а Давид грав рукою своєю на струнах, як за інших днів; у руці в Саула був спис.
11 І кинув Саул списа, подумавши: Прицвяхую Давида до стіни. Але Давид двічі ухилився від нього.
12 І почав боятися Саул Давида: тому що Господь був з ним (з Давидом), а від Саула відступив.
13 І віддалив його Саул від себе, і настановив його у себе тисяцьким, і він виходив і входив перед народом.
14 А Давид у всіх справах своїх чинив розважливо, і Господь був з ним.