3 А я вийду і стану біля батька мого в полі, де ти будеш, і буду говорити про тебе своєму батькові. І що побачу, те розкажу тобі.
4 І говорив Йонатан добре про Давида Саулові, батькові своєму, і сказав йому: Нехай не грішить цар супроти служника свого Давида, бо він нічим не згрішив супроти тебе, а діяння його вельми корисні для тебе;
5 Він наражав на небезпеку душу свою, щоб завдати поразки филистимлянам, і Господь учинив велике спасіння всьому Ізраїлеві, ти це бачив і радів; для чого ж ти хочеш згрішити супроти безневинної крови і забити Давида без причини?
6 І прислухався Саул до голосу Йонатана, і присягнувся Саул: Живий Господь, Давид не помре.
7 І прикликав Йонатан Давида, і переказав йому всі слова оці, і привів Йонатан Давида до Саула, і він був при ньому, як учора і третього дня.
8 І знову почалася війна, і вийшов Давид, і воював із филистимлянами, і завдав їм великої поразки, і вони повтікали від нього.
9 І злий дух від Бога напав на Саула, і він сидів у домі своєму, і спис його був у руці його, а Давид грав рукою своєю на струнах.