11 І сказав Йонатан Давидові: Ходімо, вийдемо в поле. І обидвоє вийшли в поле.
12 І сказав Йонатан Давидові: Живий Господь, Бог Ізраїля! Завтра о цій приблизно порі, або після завтрього я вивідаю у батька мого; і якщо він приязний до Давида, я тоді не пошлю до тебе і не відкрию перед вухами твоїми,
13 Нехай те і те вчинить Господь з Йонатаном і ще більше нехай учинить. А якщо батько мій має намір учинити тобі лихе, це також відкрию у вуха твої, і відпущу тебе, і тоді йди з миром, і нехай буде Господь з тобою, як був з батьком моїм.
14 Але ти також, якщо я буду живий, вчини мені милість Господню.
15 А якщо я помру, то не відбирай милості твоєї від мого дому наповік, навіть і тоді, коли Господь винищить з лиця землі усіх Давидових ворогів.
16 Отаку угоду уклав Йонатан із домом Давида і сказав: Нехай же стягне Господь з ворогів Давидових!
17 І знову Йонатан присягався Давидові своєю любов'ю до нього; тому що любив його, як свою душу.