13 І сказав йому Саул: Для чого ви змовилися супроти мене, ти і син Єссея, що ти дав йому хліба і меча, і запитав про нього в Бога, щоб він повстав супроти мене і чинив мені лихе, як оце нині видно?
14 І відповідав Ахімелех цареві і сказав: Хто із служників твоїх вірний, як Давид? він і зять царя, і виконавець наказів твоїх, і вшанований у домі твоєму.
15 Чи оце зараз я почав турбувати для нього Бога? Ні, не звинувачуй за це, царю, служника твого і увесь дім батька мого; бо в усій цій справі не знає служник твій ні малого, ані великого.
16 І сказав цар: Ти мусиш померти, Ахімелеху, ти і увесь дім батька твого
17 І сказав цар охороні своїй, яка стояла при ньому: Ідіть, умертвіть священиків Господніх, бо їхня рука з Давидом, і вони знали, що він утік, і не відкрили мені. Але служники царя не хотіли піднести руки свої на убивство священиків Господніх.
18 І сказав цар Доеґові: Йди ти і умертви священиків. І пішов Доеґ ідумеянин, і напав на священиків, і забив того дня вісімдесят п'ять мужів, які носили лляний ефод.
19 А Нов, місто священиків, уразив мечем, і чоловіків, і жінок, і юнаків і немовлят, і волів, і віслюків, і дрібну худобу уразив мечем.