7 І прийшов Давид з Авішаєм до Саулового народу вночі, аж ось, Саул лежить, спить у шатрі, і спис його застромлений в землю у приголів'ї його, а Авнер та народ лежать довкола нього.
8 Авішай сказав Давидові: Віддав Бог нині ворога твого в руки твої; Отож, дозволь, я прохромлю його списом аж до землі єдиним ударом, і не повторю удару.
9 Але Давид сказав Авішаєві: Не вбивай його; бо хто, піднявши руку свою на помазанця Господнього, залишився без покари?
10 І сказав Давид: Живий Господь! Нехай уразить його Господь; або надійде день його, і він помре, або ж піде на війну і загине; а мене нехай не допустить Господь піднести руку мою на помазанця Господнього.
11 А візьми списа, котрий у приголів'ї його, і посудину з водою, і підемо до себе.
12 І взяв Давид списа і посудину з водою у приголів'ї Саула, і пішли вони до себе; і ніхто не бачив, і ніхто не знав, і ніхто не прокинувся, але всі спали; тому що сон від Господа запопав їх.
13 І перейшов Давид на другий бік, і став на верховині гори на значній віддалі між ними.