4 А наступного дня підвелися вони вранці, аж ось, Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім Ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, – тільки тулуб Даґонів лишився при ньому.
5 А тому жерці Даґонові і всі, хто входив до капища Даґонового в Ашдоді, не ступають на поріг Даґонів аж до цього дня.
6 І затяжіла рука Господня над ашдодянами, і Він уражав їх, і покарав їх болючими наростами, в Ашдоді і в околицях його.
7 І побачили те ашдодяни, і сказали: Нехай не залишиться у нас Ковчег Бога Ізраїлевого; бо важка рука Його і для нас, і для Даґона, бога нашого.
8 І послали, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, і сказали: Що нам учинити з Ковчегом Бога Ізраїлевого? І сказали: Нехай Ковчег Бога Ізраїлевого перейде до Ґату. І вони перенесли Ковчега Бога Ізраїлевого до Ґату.
9 По тому, як відправили його, була рука Господа супроти міста, – жах вельми великий, – і вразив Господь мешканців міста від малого до великого, і з'явилися на них нарости.
10 І відіслали вони Ковчега Божого до Екрону; і коли прийшов Ковчег Божий до Екрону, заволали екроняни, говорячи: Принесли до нас Ковчега Бога Ізраїлевого, щоб вигубив нас і народ наш.