1 Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса.
3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього.
4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним.
5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?»
7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше».
8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
9 «Господи, — попросив Симон-Петро, — обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже:
10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі».
11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я.
14-15 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
16 Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав.
17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.
18 Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.
19 Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я — Сущий.
20 Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
21 Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене».
22 Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
23 Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом.
24 Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив.
25 Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?»
26 І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота.
27 І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».
28 Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.
29 Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.
30 Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
31 Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути Славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться.
32 Оскільки Бог здобуває Славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.
33 Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу.
34 Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.
35 Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
36 «Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро.«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
37 Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».
38 Ісус відповів: «Чи й насправді ти покладеш своє життя? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».