1 «Я все це розповів вам, щоб не зневірилися ви у скрутну годину.
2 Люди виженуть вас із синагоги, та прийде час, коли, вбивши когось із вас, вважатиме вбивця, що служив він Богу.
3 Всі діятимуть так, бо ні Отця не пізнали Мого, ані Мене.
4 І розповів Я вам про це, щоб згадали ви, коли прийде той час, що попереджав Я вас. А не сказав вам про це з самого початку через те, що був тоді ще з вами».
5 «А зараз до Того вирушаю Я, Хто послав Мене, і жоден із вас не запитає Мене: „Куди Ти йдеш?”
6 Зараз, коли Я вам усе це розповів, серця ваші сповнилися смутком.
7 Та істинно кажу: для вас же ліпше буде, щоб Я пішов, інакше не прийде Помічник. Пішовши, Я пришлю Його до вас.
8 І коли Він прийде, то виявить людям світу правду про гріх, праведність і суд.
9 Він доведе людям, що вони грішні, бо не вірять у Мене.
10 Він доведе як помилялися вони про праведність Господню. Я ж до Отця іду, і ви Мене вже не побачите.
11 Він доведе, що є Божий суд, бо правителя світу цього вже засуджено.
12 І ще багато чого хотів би Я вам сказати, та зараз іще не знесете ви всього того.
13 Але як прийде Дух Істини, то направить вас до істинної правди, і не від Себе говоритиме Він, а скаже те, що почує. Він сповістить вас про прийдешнє.
14 Він принесе Мені Славу, бо візьме те, що належить Мені й відкриє його вам.
15 Все, що належить Отцю Моєму, належить і Мені. Ось чому кажу Я, що візьме Він те, що Мені належить, і відкриє вам».
16 «Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене».
17 Тоді дехто з Його учнів почали казати один одному: «Що означають ці Його слова: „Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене?” Або ці: „Бо до Отця Я йду?”»
18 І ще вони казали: «Що це за „згодом”, про що це Він говорить? Ми не розуміємо, що Він каже».
19 Ісус знав, що вони хотіли Його запитати, тож мовив: «Ви сперечаєтеся поміж собою про те, що Я сказав: „Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене”.
20 Істинно кажу вам: будете стогнати й голосити, а світ радітиме; сумуватимете, та смуток ваш обернеться радістю.
21 Коли жінка народжує дитину, то терпить муки, бо прийшов її час, а як народить, то забуває про всі страждання, бо сповнена радістю, що людина прийшла у світ.
22 Тож і ви засмучені зараз. Та Я знову побачу вас, і ви будете мати радість, і ніхто не зможе позбавити вас її.
23 І не питатимете ви в той день у Мене нічого. Істинно кажу вам: хоча б що ви попросили в Отця в Моє ім’я, Він усе вам дасть.
24 Та досі ви не просили ще нічого в Моє ім’я. Тож просіть, і все одержите, щоби радістю сповнилися серця ваші».
25 «Про все це Я розповідав вам притчами, щоб не відкривати істинне значення слів Моїх. Та прийде час, коли Я вже не говоритиму притчами, а просто повідаю вам про Отця.
26 Того дня ви зможете просити в Моє ім’я, і Я вже не кажу, що проситиму за вас Отця.
27 Бо Сам Отець вас любить за те, що ви любите Мене. Він любить вас за те, що ви повірили, що Я прийшов від Бога.
28 Так, Я прийшов у цей світ від Отця, а зараз залишаю вас і повертаюся до Нього».
29 І учні сказали Йому: «Ось зараз Ти говориш чітко й відверто і не розповідаєш притчами.
30 Тепер ми знаємо, що Тобі все відомо, і навіть не маєш потреби, щоб Тебе хтось питав. І тому ми віримо, що Ти прийшов від Бога».
31 І сказав Ісус: «То тепер ви вірите?
32 Послухайте! Надходить час, і він уже прийшов, коли ви всі розійдетеся. Кожен повернеться до своєї домівки, а Мене залишите. Та Я не самотній, бо Отець Мій зі Мною.
33 Розповів Я вам про все для того, щоб ви мали через Мене мир та спокій. У цьому світі ви страждатимете, та будьте мужні! Я переміг світ!»