1 Після цього Ісус мандрував по Ґалилеї. Він не хотів йти до Юдеї, бо юдеї намірялися Його вбити.
2 Наближався час юдейського свята Кущів.
3 Тож Його брати сказали Йому: «Тобі слід іти звідси до Юдеї на свято, щоб Твої послідовники могли побачити Твої діла.
4 Ніхто не тримає в тайні свої вчинки, якщо хоче бути відомий усім людям. Отже, якщо Ти можеш зробити це, то покажи Себе світові».
5 Його брати говорили це, бо навіть вони самі не вірили в Нього.
6 Тоді Ісус мовив до них: «Ще час Мій не настав, але вам годиться будь-який час, щоб піти туди.
7 Світ не може ненавидіти вас, а Мене він ненавидить, бо Я кажу людям, що вчинки їхні грішні.
8 Ви самі йдіть на свято. Я ж туди зараз не піду, бо час Мій іще не настав».
9 Сказавши так, Ісус залишився в Ґалилеї.
10 Коли брати Його пішли на свято, Він також пішов, але не відкрито, а таємно.
11 Юдеї шукали Його на святі, кажучи: «Де Той Чоловік?»
12 І багато хто поміж собою говорили про Нього в натовпі. Одні казали: «Він — добра Людина» — а інші — «Ні, Він обдурює людей».
13 Та ніхто не говорив про Нього відкрито, бо всі боялися юдейських правителів.
14 Коли вже настала середина свята, Ісус прийшов до подвір’я Храму і почав навчати.
15 Юдеї дуже здивувалися. Вони питали: «Звідки цей Чоловік знає так багато, ніколи не вчившись?»
16 У відповідь Ісус мовив їм: «Те, чого Я навчаю, належить не Мені. Моє вчення йде від Того, Хто послав Мене.
17 Якщо людина хоче виконати волю Божу, то зрозуміє, звідки йде вчення — від Бога, чи від Мене Самого.
18 Той, хто говорить від себе самого, намагається здобути славу лише собі. Хто ж прагне здобути славу Тому, Хто послав Його — правдивий, і немає кривди в Ньому.
19 Хіба Мойсей не дав вам Закон? Та жоден із вас не дотримується його. Чому ви намагаєтеся вбити Мене?»
20 І натовп озвався: «Чи то біс змусив Тебе втратити глузд? Хто хоче Тебе вбити?»
21 У відповідь Ісус мовив: «Я здійснив одне чудо у суботу, і ви всі здивовані.
22 Мойсей дав вам обряд обрізання, але обрізання прийшло від предків ваших, а не від Мойсея. Ви ж інколи обрізаєте немовлят навіть по суботах!
23 Якщо вже обрізання робите по суботах, щоб не порушити Закону Мойсеєвого, то чому ж гніваєтеся на Мене через те, що Я зцілив людину в суботу?
24 Не судіть за зовнішніми ознаками, будьте обережні й судіть судом праведним».
25 Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити?
26 Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він — Христос?
27 Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
28 Навчаючи у Храмі, Ісус голосно сказав: «Невже ж Ви вважаєте, що знаєте Мене і звідки Я родом? Та Я прийшов не зі Своєї волі, а з волі Того, Хто послав Мене. Він — істинний, але ви Його не знаєте.
29 Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
30 Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов.
31 І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
32 Фарисеї почули, що люди кажуть про Ісуса, і разом з первосвящениками послали Храмову варту схопити Його.
33 Тоді Ісус сказав: «Люди, Я ще трохи побуду з вами, а потім повернуся до Того, Хто послав Мене!
34 Ви шукатимете Мене, та не знайдете, бо не зможете піти туди, де Я буду».
35 Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків?
36 Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
37 Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.
38 Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його».
39 Ісус казав це, маючи на увазі Дух Святий, що зійде на тих, хто повірить у Нього. Тоді Дух Святий ще не був дарований людям, бо Ісус іще не був піднесений до Слави Своєї.
40 Деякі люди з натовпу, почувши ці слова, почали казати: «Цей Чоловік і справді Пророк».
41 Інші говорили: «Цей Чоловік — Христос». А треті промовляли: «Хіба Христос прийде з Ґалилеї?
42 Хіба не сказано у Святому Писанні, що Христос — один із Давидових нащадків і прийде Він із Віфлеєма, міста, де Давид жив?»
43 Так усі люди розділилися, бо мали різні думки про Ісуса.
44 Дехто хотів заарештувати Його, але жоден не наважився навіть пальцем торкнутися Його.
45 Тож Храмова варта пішла назад до головних священиків і фарисеїв. Ті запитали воїнів: «Чому ж ви не привели Ісуса сюди?»
46 І воїни відповіли: «Ніхто досі не говорив так, як цей Чоловік!»
47 Тоді фарисеї сказали їм: «Невже й вас Він зміг обдурити?
48 Чи вірить у Нього хтось із правителів та фарисеїв? Ні.
49 А ці люди, які повірили, не знають Закону, вони прокляті Богом!»
50 Серед них був чоловік на ймення Никодим, який і раніше приходив до Ісуса. То він сказав:
51 «Наш Закон забороняє засуджувати людину, спершу не вислухавши її і не взнавши, що вона вчинила».
52 А юдейські лідери відповіли Никодимові: «Чи не із Ґалилеї часом і ти? Вчи Святе Писання, то й побачиш, що не ведеться там про пророка, який приходить з Ґалилеї».
53 Після цього всі вожді юдейські розійшлися по своїх домівках.