14 Одного разу вигнав Він демона, котрий німував; і коли демон вийшов, німий почав говорити, а народ здивувався.
15 А деякі з них запевняли: Він виганяє демонів силою Вельзевула, князя бісівського.
16 А ще інші, щоб спокусити, вимагали від Нього ознаки з неба.
17 Але Він, відаючи помисли їхні, сказав їм: Усіляке царство, що розділиться саме в собі, спорожніє, і дім, розділений сам у собі, упаде.
18 Якщо ж сатана розділився у собі, то як устоїть царство його? А ви кажете, що Я силою вельзевуловою виганяю демонів.
19 І, якщо Я силою вельзевуловою виганяю демонів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями.
20 А якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то звичайно сягнуло до вас Царство Боже.