17 І він міркував подумки сам у собі: Що мені вчинити? Немає куди зібрати урожай мій.
18 І сказав: Ось, як учиню: Поламаю засіки мої і споруджу великі, і зберу туди увесь хліб мій і все добро моє,
19 І скажу душі моїй: Душе! Багато добра лежить у тебе на багато років: спочинь, їж, пий, веселися.
20 Але Бог сказав йому: Шалений! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; а кому ж залишиться те, що ти зібрав?
21 Таке трапляється з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
22 І сказав учням Своїм: А тому повідую вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти, ні для тіла, у що зодягнутися.
23 Життя більше від їжі, і тіло – від одежі.