11 Фарисей почав молитися сам у собі так: Боже! Дякую тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники або, як оцей митник:
12 Пощуся двічі на тиждень і даю десяту частку від усього, що надбаю.
13 А митник стояв оддалік і не смів навіть очей підвести до неба; але бив себе в груди, і благав: Боже! Будь милостивий до мене грішника!
14 Повідую вам, що цей повернувся додому більш виправданий, аніж той: бо кожний, хто підносить себе сам, принижений буде, а той, що принижує себе, піднесеться.
15 Приносили до нього й немовлят, щоб Він торкнувся до них; а учні, коли бачили те, забороняли їм.
16 Але Ісус, підкликавши їх, сказав: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже;
17 Істину кажу вам: Хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не увійде до нього.