40 А коли прийшов на місце, сказав їм: Моліться, щоб не спокуситися.
41 А Сам відійшов од них на відстань кинутого каменя і прихилив коліна, – молився,
42 Кажучи: Отче! О, якби Ти вволив пронести чашу оцю повз Мене! А втім, не Моя воля, але Твоя нехай буде.
43 З‘явився до Нього Ангел з небес і зміцнював Його.
44 І виповнений скорботою і тривогою, ще ревніше молився; і був піт Його, мов краплини крови, що падали на землю.
45 Підвівшись з молитви, Він прийшов до учнів, і знайшов їх сплячими від смутку,
46 І сказав їм: Чого ви спите? Підведіться і моліться, щоб не спокуситися.