15 Але ще більше розпросторився поголос про Нього, і сила народу приходила до Нього – слухати і уздоровлюватися в Нього від хворощів своїх.
16 Але Він ходив до пустельних місцин і молився.
17 Одного дня, коли Він навчав, і сиділи тут фарисеї і закононавчителі, що прийшли з усіх куточків Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалиму, і сила Господня з‘явилася в уздоровленні хворих, –
18 Ось, принесли на постелі чоловіка, котрий був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ісусом;
19 І, не знайшовши, де пронести його через велелюдність, вилізли на дім і крізь покрівлю спустили його з постелею на середину – перед Ісусом.
20 І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: Прощаються тобі гріхи твої.
21 Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто це, Котрий ганьбить Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?