20 І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: Прощаються тобі гріхи твої.
21 Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто це, Котрий ганьбить Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
22 Ісус відав їхні думки, і сказав їм у відповідь: Що ви обмірковуєте в серцях ваших?
23 Що легше сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Підведися і ходи?
24 Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – і сказав Він розслабленому: Тобі кажу: Підведися, візьми постіль твою і йди в дім твій.
25 І він тієї ж миті підвівся перед ними, взяв постіль, на якій лежав, і пішов до оселі своєї, славлячи Бога.
26 І жах виповнив усіх і прославляли Бога; і, будучи виповнені страхом, говорили: Дивовижні діяння бачили ми нині.