22 Ісус відав їхні думки, і сказав їм у відповідь: Що ви обмірковуєте в серцях ваших?
23 Що легше сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Підведися і ходи?
24 Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – і сказав Він розслабленому: Тобі кажу: Підведися, візьми постіль твою і йди в дім твій.
25 І він тієї ж миті підвівся перед ними, взяв постіль, на якій лежав, і пішов до оселі своєї, славлячи Бога.
26 І жах виповнив усіх і прославляли Бога; і, будучи виповнені страхом, говорили: Дивовижні діяння бачили ми нині.
27 Після цього Ісус вийшов і побачив митника, на ймення Левій, що сидів біля митниці, і сказав йому: Йди за мною.
28 І він, залишивши все, підвівся і простував за ним.