3 Коли почув про Ісуса, він послав до Нього юдейських старшин – просити Його, щоби прийшов уздоровити служника його.
4 І вони, як прийшли до Ісуса, просили Його переконливо, кажучи: Він вартий, щоб Ти вчинив це для нього.
5 Бо він любить народ наш і збудував нам синагогу.
6 Ісус пішов з ними. І коли Він був уже недалеко від дому, сотник прислав до Нього друзів, щоб сказати Йому: Не турбуйся, Господе, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах.
7 Тому-то й себе самого я вважаю недостойним, прийти до Тебе; але скажи слово, і уздоровиться слуга мій;
8 Бо я також підвладний чоловік, але, маючи в себе під рукою вояків, наказую одному: Піди, і йде, і другому: Прийди – і приходить; і служникові моєму: Зроби це – і вчиняє.
9 Почувши про це, Ісус здивувався з нього і звернувся до народу, що йшов за Ним: Кажу вам, що навіть в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.