Євангелія Від Луки 8:12-18 UKRB

12 А те, що впало при дорозі, це суть ті, що слухають, до котрих пізніше приходить диявол і забирає слово з їхнього серця, щоб вони не увірували і не врятувалися.

13 А те, що впало на каміння, – це ті, котрі почують слово, з радістю приймають, але котрі не мають коріння, і в певному часі вірують, а під час спокуси відпадають.

14 А те, що впало в терня, це ті, котрі слухають слово, але відходячи, турботами, багатством і насолодами житейськими придушуються і не приносять плоду.

15 А те, що впало на добру землю, це ті, котрі, почувши слово, бережуть його в доброму й чистому серці і приносять плід у терпінні. Сказавши це, Він проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує!

16 Ніхто запаленої свічки не покриває посудиною, або не ставить її під ліжко, а ставить на свічник, щоб світло бачили ті, хто входить.

17 Бо немає нічого таємного, що не стало б явним, ні утаємниченого, що не стало б відомим і не виявилося б.

18 Отож, пильнуйте, як ви слухаєте; бо хто має, тому дасться, а хто не має, в того відбереться й те, що він сподівається мати.