14 А те, що впало в терня, це ті, котрі слухають слово, але відходячи, турботами, багатством і насолодами житейськими придушуються і не приносять плоду.
15 А те, що впало на добру землю, це ті, котрі, почувши слово, бережуть його в доброму й чистому серці і приносять плід у терпінні. Сказавши це, Він проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує!
16 Ніхто запаленої свічки не покриває посудиною, або не ставить її під ліжко, а ставить на свічник, щоб світло бачили ті, хто входить.
17 Бо немає нічого таємного, що не стало б явним, ні утаємниченого, що не стало б відомим і не виявилося б.
18 Отож, пильнуйте, як ви слухаєте; бо хто має, тому дасться, а хто не має, в того відбереться й те, що він сподівається мати.
19 І прийшли до Нього Матір і брати Його, і не могли підійти до Нього через юрбу народу.
20 І повідали Йому: Матір і брати Твої стоять надворі, бажають бачити Тебе.