4 А коли зібралося багато народу, і з усіх міст мешканці сходилися до Нього, Він почав оповідати притчею:
5 Вийшов сівач сіяти насіння своє; і коли він сіяв, деяке впало при дорозі і його потоптано, і птахи небесні видзьобали його.
6 А деяке впало на каміння і тільки-но зійшло, як відразу всохло, тому що не мало вологи.
7 А деяке впало поміж терням, і виросло терня і заглушило його.
8 А деяке впало на добру землю, і коли зійшло, то з часом принесло плід сторицею. Сказавши це, Він проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує!
9 А учні Його запитали в Нього: А що б вона мала означати, ця притча?
10 Він сказав: Вам дано знати таємниці Царства Божого, а іншим – у притчах, аж так, що вони дивляться, і не бачать, і чують, і не розуміють.