1 За два дні надходило свято Пасхи й опрісноків. І шукали першосвященики і книжники, як захопити Його підступом і вбити.
2 Але міркували: Тільки не на свято, щоб не зчинилося обурення в народі.
3 І коли Він був у Віфанії, в домі Симона, хворого на проказу, і приліг, прийшла жінка з алебастровою посудиною мира з нарду чистого та коштовного, і, розбивши посудину, вилила миро Йому на голову.
4 А деякі обурилися і говорили поміж собою: Нащо таке марнотратство з тим миром?
5 Бо можна було продати його більше, аніж за триста динаріїв, і роздати жебракам. І ремствували на неї.
6 Але Ісус сказав: Залишіть її, нащо завдаєте їй прикрости? Вона добру справу вчинила для Мене.
7 Бо жебраків завжди маєте поміж собою, і, коли забажаєте, можете їм добродіяти; а Мене не завжди маєте.