1 Негайно вранці першосвященики із старшинами та книжниками і увесь синедріон зібрали нараду і, зв‘язавши Ісуса, вивели і віддали Пилатові.
2 Пилат запитав Його: Ти – Цар Юдейський? А Він сказав йому у відповідь: Ти кажеш.
3 І першосвященики звинувачували Його вельми.
4 А Пилат знову запитав у Нього: Ти нічого не відповідаєш? Але Ти бачиш, як багато звинувачень супроти Тебе.
5 Але Ісус і на це нічого не відповів, так, що Пилат дивувався.
6 Проте на всіляке свято він відпускав їм одного в‘язня, якого просили вони.
7 Тоді був ув‘язнений один чоловік, на ім‘я Варавва, із своїми спільниками, котрі під час бунту вчинили вбивство.
8 І народ почав кричати і просити Пилата про те, що він завжди учиняв для них.
9 Але він сказав їм у відповідь: Чи хочете, – відпущу вам Царя Юдейського?
10 Бо знав, що першосвященики видали Його через заздрощі.
11 Але першосвященики підбурили народ просити, щоб відпустив їм краще Варавву.
12 А Пилат, відповідаючи, сказав їм: А що ж ви хочете, щоб я вчинив із Тим, Котрого ви називаєте Царем Юдейським?
13 Вони знову закричали: Розіпни Його!
14 Пилат сказав їм: Якого ж злочина Він учинив? Але вони ще запекліше кричали: Розіпни Його!
15 Тоді Пилат, бажаючи вчинити бажане народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, покатувавши, спровадив на розп‘яття.
16 А вояки відвели Його всередину дому, себто в преторію, і зібрали увесь загін вояків.
17 І одягли Його в багряницю і, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;
18 І почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
19 І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього і, стаючи на коліна, вклонялися Йому.
20 А коли познущалися з Нього, стягнули з Нього багряницю, одягнули Його у власну одежу Його і повели Його, щоб розп‘ясти Його.
21 І примусили одного перехожого, кирінейця Симона, батька Олександра та Руфи, що йшов саме з поля, нести хреста Його.
22 І привели Його на місцину – Ґолґоту, що означає: “Лобне місце” .
23 І давали Йому пити вино, змішане з миром; але Він не прийняв.
24 І розп‘яли Його, і ділили одежу Його, кидаючи жереба, кому що взяти.
25 Була третя година, коли розп`яли Його.
26 І був напис, що засвідчував провину Його: “Цар Юдейський”.
27 Із Ним розп‘яли двох розбійників, одного по праву, а другого по ліву руку Його.
28 І справдилося слово Писання: І до злодіїв прилучений.
29 А ті, що проходили, лихословили Його, киваючи головами своїми, казали: Гей, Ти, що руйнуєш храм і за три дні споруджуєш!
30 Урятуй Себе Самого і зійди з хреста.
31 Так само й першосвященики з книжниками, насміхаючись, казали один одному: Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32 Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде зараз із хреста, щоб ми бачили, і увіруємо. І розп‘яті з ним ганьбили Його.
33 О шостій годині лягла пітьма на всю землю і тривала до години дев‘ятої.
34 О дев‘ятій годині озвався Ісус дужим голосом: “Елі, Елі, лама савахтані?" – що означає в перекладі: “Боже Мій, Боже Мій! Нащо Ти покинув Мене?”
35 Деякі, що стояли тут, зачувши, казали: Ось, Іллю кличе.
36 А один побіг, намочив губку оцтом, поклав на тростину і давав Йому пити, приказуючи: Стривайте, зачекаємо, чи прийде Ілля зняти Його.
37 Та Ісус, скрикнувши голосно, віддав духа.
38 І запона у храмі роздерлася надвоє, згори й донизу.
39 А сотник, що стояв навпроти Нього, побачив, що Він, отак скрикнувши, віддав духа, і сказав: Справді чоловік Цей був Сином Божим.
40 Були тут і жінки, котрі споглядали здалеку; поміж ними була й Марія Магдалина, і Марія, матір Якова молодшого, та Йосії, і Соломія,
41 Котрі й тоді, коли Він був у Галілеї, ходили за Ним і служили Йому, та багато інших, що разом із Ним прийшли до Єрусалиму.
42 А коли вже настав вечір, – тому що це була п‘ятниця, тобто, день перед суботою,
43 Прийшов Йосип з Ариматеї, відомий член ради, котрий також наджидав Царства Божого, насмілився зайти до Пилата і просив Тіло Ісусове.
44 Пилат здивувався, що Він уже помер; він прикликав сотника і запитав у нього: Чи давно помер?
45 І, дізнавшися від сотника, віддав Тіло Йосипові.
46 А він купив плащаницю, зняв Ісуса, обгорнув плащаницею і поклав до гробу, котрий був витесаний у скелі; і привалив камінь до входу у гріб.