35 І, відійшовши недалеко, упав на землю і молився, щоб, коли можливо, обминула Його ця година;
36 І казав: Авва-Отче! Усе можливе Тобі; забери цю чашу від Мене; а втім, не те, чого Я бажаю, але те, чого Ти бажаєш.
37 Коли повернувся, то знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Симоне! Ти спиш? Не міг ти пильнувати одну годину?
38 Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.
39 І знову відійшов, молився, і сказав те саме слово.
40 А коли повернувся, знову знайшов їх сплячими: бо очі в них поважчали; і вони не знали, що Йому відповідати.
41 І прийшов утретє, і сказав їм: Ви все ще спите і спочиваєте? Уже кінець, прийшла година; ось, видається Син Людський в руки грішників;