2 Відразу зібрався натовп, аж біля дверей не стало місця; і Він повідав їм слово.
3 І прийшли до Нього з недужим, котрого несли четверо;
4 І, не маючи можливости наблизитися до Нього через велелюддя, розібрали стелю дому, де Він був і, прокопавши її, опустили постіль, на котрій лежав розслаблений.
5 Ісус побачив їхню віру і сказав недужому: Сину! Прощаються тобі гріхи твої.
6 Тут сиділи деякі із книжників і міркували в серцях своїх:
7 Чого це Він так зневажає Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
8 Ісус відразу пізнав духом Своїм, що вони отак міркують у собі, і сказав їм: Навіщо так мислите в серцях ваших?